unnamed-4

by Joel Harding

Я згоден з багатьма фактами, наведеними автором, я навіть згоден з багатьма його висновками.

Однак, я не погожуюсь з його загальним висновком. Росія говорить і діє так, ніби вона в холодній війні, готуючись до гарячої. Проблема, як ми всі знаємо, в тому, що західні лідери більше не вірять в брехню Путіна.

У мене двічі брали інтерв’ю для російського телебачення. Обидва рази мені було поставлено питання, чи США і Росія у війні, інформаційній війні або новій холодній війні.

Я вважаю, що Захід і Росія ведуть інформаційну війну і вона не є холодною. На даний момент це гаряча війна білого кольору.

Чи це є холодна війна? Ні, навіть близько, але майже всі фактори замішані в цій грі, що схожа на холодну війну. Пересування військ, розташування людей, обладнання, стратегічних ракет та ядерної зброї. Риторика від глобальних лідерів. У будь-який час Росія заявляє: “Не забувайте, у нас є ядерна зброя”, волосся інших лідерів встає дибом.

Винятком зі старої холодної війни є те, що ми знаємо, Путін блефує, позує, намагаючись не показувати світу слабкості, властиві Росії. Західна розвідка завищувала радянські сили під час холодної війни. Сьогодні захід не завищує важливість російської військової сили, вони знають, що економіка Росії не підтримує величезні вливання коштів, необхідні для поєднання слів Путіна з його діями.

У покері “слово” гравця є його слабкість. Емоції Путіна очевидні всьому світу.

ANTON SHEKHOVTSOV 3 November 2016

unnamed-5

Свіжі розмови про нову холодну війну між Росією й Заходом спираються на застаріле мислення та ігнорують нові реалії.

Горбачова з Рейґаном було залучено до створення «діалогу» між Радянським Союзом та США наприкінці 1980-х років. На фоні погіршення відносин між Москвою й Вашинґтоном з приводу війни Росії в Україні та її військової підтримки режиму Асада в Сирії, останні повідомлення Росії створюють враження, що країна готується до війни з Заходом.

Ці звіти привели деяких експертів та політичних коментаторів до ствердження, що Росія й Захід зараз ведуть нову холодну війну. Остання концепція не є новою. У 2003 році, наприклад, Майкл Клар стверджував, що світ став свідком початку нової холодної війни на півдні центральної частини Євразії між США, з одного боку, та Росією й Китаєм, з іншого. Величезна кількість посилань на цю концепцію, сьогодні, а також згадки про російські ядерні можливості, відображає зростаючу тенденцію інтерпретування дій Росії стосовно холодної війни.

Побічно Росія погрожує США ядерною зброєю вже в березні 2014 року, відразу ж після незаконного референдуму в окупованому Криму. Тим часом, Дмітрій Кісєльов, голова російського Федерального Державного інформаційного агентства «Россия сегодня» «Россия сегодня», не слід плутати з телеканалом RT), згадує в одному з його шоу, що Росія є єдиною країною в світі, здатною перетворити США в радіоактивний попіл. Вже через кілька днів після цієї заяви ЄС і Канада ввели санкції щодо Кісєльова.

Російська влада вкрай зацікавлена в просуванні ідеї нової холодної війни із Заходом, що є у її внутрішніх та зовнішньополітичних інтересах.

Тим часом, заяву Кісєльова розцінили як одноразовий акт нахабства, але самі останні події свідчать про більш тривожну картину. Наприкінці вересня цього року, представники Міністерства Росії з надзвичайних ситуацій повідомили, що вони перевірили всі бомбосховища в Москві та підтвердили, що вони могли би забезпечити прикриття всього населення Москви. На початку жовтня президент Росії Владімір Путін призупинив договір з США щодо очищення збройного плутонію. Тоді великомасштабні навчання цивільної оборони пройшли за участю 40 млн осіб по всій Росії та всіх підрозділів Міністерства з надзвичайних ситуацій, включаючи його військово-повітряні сили.

Приблизно тим же часом, хазяїн звичайного російського ТВ-шоу, у прогнозі погоди, раптом, заявив, що вибух ядерної боєголовки над штатом Небраска може вивести зі строю всю електроніку в США, на півдні Канади та на півночі Мексики. Потім представник Міністерства оборони Росії побічно загрожував збивати американські літаки в Сирії, котрі будуть нападати на військові сили Асада. А всього кілька днів тому, російська влада заявила про свій намір побудувати російські військові бази на Кубі та у В’єтнамі.

unnamed-6

6 жовтня 2016: російський синоптик говорить про підрив атомної бомби над американським штатом Небраска.

Період холодної війни характеризувався аналогічними розробками з радянської сторони. Радянський Союз, дислоковані військові об’єкти, зокрема, на Кубі, у В’єтнамі та Сирії; Кубинська ракетна криза практично привела Радянскький союз і американців на межу ядерної війни; Радянська пропаганда ніколи не ухилялася від згадки радянського ядерного потенціалу. Завдяяки цим та іншим спільніим рисам, сьогоднішня суперечка про нову холодну війну є правомірною. Але, є принаймні три значні відмінності між періодом холодної війни та поточною ситуацією.

Перша головна відмінність полягає в тому, що холодна війна була ідейною боротьбою між капіталізмом та комунізмом, між ліберальною демократією та тоталітарним марксизмом-ленінізмом – іншими словами, між двома ідеалістичними всеосяжними моделями політичного, економічного та соціального розвитку. Економічна система сучасної Росії, на відміну від Радянського Союзу, капіталістична, тому Росія не може протистояти Заходу на підставі відмінностей економічних моделей розвитку.

До того ж, сучасна Росія не дотримується жодної політичної ідеології. Підтримуваний державою політичний дискурс в Росії, як видно, постмодерністська суміш різних символічних посилань на ультра-консерватизм, сталінізм, ультранаціоналізм та, навіть, інтернаціоналізм, але ця суміш не виробляє послідовну систему ідей, котрі могли би функціонувати в якості державної ідеології. Не дивно, що це добре розуміють російські праві екстремісти, такі як Олександр Дугін, який стверджує, що Росія не зможе виграти війну з Заходом, не керуючись чіткою анти-ліберальною ідеологією.

Друга важлива відмінність в тому, що холодна війна була періодом глобального протистояння між НАТО й Радянським керівництвом Варшавського договору, альянсу, до якого увійшли багато країн Центральної та Східної Європи, і це протистояння мало суттєвий вплив на весь світ.

Сучасній Росії, однак, не вдалося створити стійкий політичний альянс з іншими країнами. Ця невдача частково пов’язана з відсутністю ідеалістичної й привабливої моделі політичного розвитку. Ані Співдружність Незалежних Держав, союз, котрий було створено після розпаду Радянського Союзу з 15 пострадянських республік, ані домінуюча в Росії Організація з колективної безпеки, яка складається з шести пострадянських держав, не будуть підтримувати Росію в її відкритому конфлікті з НАТО.

Нова угода Заходу з Москвою в Ялті означала б зраду продемократичних устремліннь народів-сусідів Росії.

Останні спроби Москви заволодіти іноземною підтримкою дають мало результатів. Наприклад, навіть Білорусь, яка є головним союзником Росії, відмовилася визнати анексію Криму, в той час як в’єтнамська влада відмовилася дозволити Росії побудувати військову базу всього через кілька днів після того, як Москва вже озвучила свої наміри.

Третя основна відмінність полягає в тому, що під час холодної війни, радянські чиновники були економічно ізольовані. Через неринкові принципи радянської економічної системи та тоталітарний контроль над громадянами, Радянська еліта не могла навіть мріяти про створення бізнесу в будь-якому місці, не кажучи вже про західні країни. Російській пострадянській еліті, однак, вдалося інтеґруватися економічно й особисто на Заході.

Грабуючи вже збіднене російське населення, російські клептократи відкривають підприємства, відмивають гроші, купують нерухомість та відправляють своїх дітей вчитися в найпрестижніших школах та університетах на Заході. Справжня реальна холодна війна буде загрожувати їхньому способу життя, який явно переважає над їх патріотичними почуттями, якщо такі дійсно існують.

Незважаючи на відмінності між періодом холодної війни та сьогоднішньою ситуацією, російська влада вкрай зацікавлена в просуванні ідеї нової холодної війни із Заходом для внутрішніх та зовнішньополітичних інтересів. Усередині країни, Кремль повинен постійно мобілізувати населення, зробити так, щоби російські громадяни “згуртувалися навколо прапора”, для того, щоби зберегти владу в той час, коли влада не може забезпечити економічне зростання для населення Росії.

Економіка Росії настільки слабка, що вона просто не може дозволити собі затяжну “холодну війну” з Заходом

Крім того, Кремль виграє від натискання на кнопку “нової холодної війни” у західних націй, наявно приводячи їх в риторичну пастку: (1) якщо нова холодна війна, то Росія повинна мати статус світової держави, яка має право на свою сферу впливу (як Радянський Союз); (2), якщо це не нова холодна війна, то Захід повинен скасувати санкції, припинити ізоляцію Росії та повернутися до звичайного бізнесу.

У московській холодній війні стилем агресивної риторики й брязкання зброєю є і маніпулятивні маневри, але є ще один фактор, який підриває аргумент “нової холодної війни”. Економіка Росії настільки слабка, що вона просто не може дозволити собі затяжну “холодну війну” з Заходом. Резервний фонд Росії буде виснажено в 2017 році, а потім владі доведеться брати гроші з Фонду національного добробуту, щоби компенсувати дефіцит бюджету.

І, дивлячись на російський федеральний бюджет на період 2017-2019 , можна сказати, що немає “гарячої війни” з Заходом у бюджеті або: з урахуванням військових витрат, Росія витратить близько 4,7% свого ВВП на оборону в 2016, але вона буде витрачати тільки 3,3% від ВВП в 2017 році навіть непублічної частини військових витрат буде знижуватися в 2017 році в порівнянні з 2016 р, який був роком активної участі Росії у війні в Сирії та продовження війни проти України.

unnamed-7

Для багатьох, Естонія постає як нова лінія фронту в «гібридній війні» Росії проти Заходу. Якщо економічний стан Росії не дозволяє їй брати участь у звичайній війні з НАТО, це зовсім не означає, що режим Путіна буде вести себе відповідально на міжнародій арені. Холодна війна була періодом чітких правил та червоних ліній, і в той час як США й Радянський Союз, а також їх союзники, відкрито розпочали декілька опосередкованих війн під час холодної війни в ряді так званих країн «третього світу», американці й радянська влада дотримувалися правил гри, котрі допомогли уникнути нової світової війни.

Ці правила все ще існують сьогодні, але їх межі менш зрозумілі. Дії режиму Путіна розповсюджуються шляхом поширення теорії змови через пропагандистські канали, спрямовані на західні країни, підтримуючи політичні партії та рухи проти ЄС, як вкрай правих так і лівих, користуючись політичними та економічними суперечками між державами-членами ЄС , намагаючись підкупити західних політиків та купити політичний вплив, втручаючись в президентські вибори в США й підриваючи трансатлантичні відносини.

Ведучи психологічну війну на заході, підірвавши кордон сучасних правил міжнародних відносин, Москва прагне змусити західні нації, в цілому, й США, зокрема, погодитися на новий набір правил. Експерти називають цей набір правил “новий Ялтинський договір” з посиланням на Ялтинську конференцію, що відбулася в 1945 році в Криму, де лідери США, Великобританії та Радянського Союзу, поділили Європу на дві сфери впливу. Нова Ялтинська угода узаконить безстрокове правління авторитарного клептократичного режиму в Росії та зафіксує російську геополітичну сферу впливу за рахунок суверенних держав, що межують з Росією.

Така угода заходу з Москвою означала б зраду продемократичного устремління народів-сусідів Росії та позбавлення будь-якої надії росіян, котрі фактично є заручниками клептократичного режиму Путіна. Сам захід, укладення нової Ялтинської угоди з Кремлем, поглибить кризу ліберальної демократії та заохочуватиме її в корумпованій політичній та економічній практиці, обтяжуючи соціальну нерівність.

Крім того, висновок нової Ялтинської угоди не гарантує безпеки західних держав. Холодна війна була насправді періодом надзвичайного миру для капіталістичного світу, але так як нова холодна війна є більш невловимим поняттям для опису поточної ситуації, не буде ніякого миру на заході, навіть якщо він погодиться з правилами Москви в цій грі.

Єдина правильна стратегія боротьби з російською психологічною війною, це відстоювати землю, відстоювати ліберально-демократичні цінності, зберігати єдність, запобігати російському відмиванню грошей через західні інститути, протистояти спокусам цинічної постмодерністської реалполітики та вирішувати внутрішні соціальні проблеми, що експлуатуються Кремлем.

Переклад з англійської Яни КОПИЛОВОЇ. Редагування Яни ГОНЧАР.

Advertisements