Tags

, ,

images_2

Галини Маслюк

Російська пропаганда в Україні і, останнім часом, з особливим наголосом на західні її області, перейшла всі межі. Українців на 25-ому році Незалежності знову переконують в тому, що єдине “щасливе майбутнє” можливе тільки в совєцькому союзі, а погана Європа танцює під дудку Америки і тільки й думає, як би загробити Україну.

Найстрашніше, що все це спрацьовує дуже ефективно. Пересічний українець страшенно втомився – від економічних негараздів, політичної недолугості вітчизняних політиків, війни, в якій проливають кров саме прості українці – патріоти своєї землі. І під тягарем безвиході готовий закрити очі на злочини РФ, минулі і сьогоднішні.

Цей гібрид працює на такому тонкому рівні, що годі дати ради!

В кінці листопада в Афінах відбувся показ українських фільмів. Відбувся, мабуть, за підтримки державної програми, під егідою посольства України в Греції. Посольство доклало серйозних зусиль, і запросило на перегляд багато людей — українців і друзів-греків. Майже впевнена, що підбір фільмів для показу робив не посол України в Греції, а уповноважені особи від МЗС України. Маю дуже серйозні застереження щодо щирих проукраїнських, на користь держави Україна намірів цих уповноважених осіб. Як майже впевнена у прихильності уповноважених не до своєї держави, а до сусідньої – РФ.

Один із двох фільмів для тріумфального показу – “Білий птах із чорною ознакою” – чудовий з мистецької точки зору фільм, визнаний “одним з найвидатніших творів радянського кіно”, однак пагубність показу цього фільму для іноземної і, особливо, грецької аудиторії, важко переоцінити. Що підтвердили самі присутні греки. Надісланий “меседж” досяг до абонента.

Глибоко пропагандистський фільм, створений на самому початку 70-их років, мав мету. Не потрібно бути фахівцем, щоб зрозуміти, яку саме. Період застою та деградації тоталітарної радянської системи. Дисидентський рух в СРСР та усьому соціалістичному таборі. Хоча й малочисельні, але безперервні виступи – і проти комуністичної системи, і проти комуністичної ідеології. Режим відчув загрозу. Щойно світ пережив шок від подій 1968-го в Празі, в СРСР ідуть широкі репресії проти учасників право-захисного руху. Період академіка Сахарова та Олександра Солженіцина. Невелика група інтелектуалів потроху будить національну свідомість і підштовхує людей до опозиції існуючій системі. Радянський Союз розпочав кампанію цькування, запроторення до психіатричних лікарень та тюрем. Світ зрозумів, що у країн соціалістичного блоку немає жодних шансів позбутися диктату Радянського Союзу.

На превеликий жаль, чудовий акторський каст фільму “Білий птах із чорною ознакою”, мальовничі карпатські краєвиди, багаті на барви українські строї стали лише сценою для пропаганди “світлого” радянського майбутнього для справді знедоленого та втомленого через безкінечні війни та зміни окупантів українського народу.

Показ цього фільму за кордоном і, особливо, в Греції — країні — жертві тотальної радянської, а потім російської пропаганди, в момент, коли в Україні знову точиться боротьба проти російських окупантів, які силоміць намагаються не допустити демократичних перетворень та інтеграції України до Європейської Спілки, в жодному разі не можна розглядати як безневинний культурологічний захід. Світу та Греції особливо інтенсивно, в наступний раз, намагаються показати, що “русский тракторист Ваня”, дивитися Російська Федерація та будь-який виродок на кшталт совєцького союзу — це “гарний” вихід, це “майбутнє” для дітей знедолених, вбитих, замордованих Голодом, тюрмами, концтаборами, цькуваннями, депортаціями та вигнаннями українців, білорусів, греків, німців, поляків, болгар, татар та всіх інших народностей, що опинилися на територіях, які РФ щораз виморює всіма можливими і неможливими методами, аби тільки вберегти їх у сфері свого впливу. Виморює місцеве населення, щоб заселити росіянами. Насаджує вивчення російської мови, інтенсивно пропагує російську культуру, щоб після того мати можливість прийти на танках і з бомбардуваннями “захищати” її носіїв.

Дуже прикро, що в момент, коли українці в усьому світі нерівними силами борються проти гібридної пропагандистської війни Росії, яку вона розгорнула проти України, Європи та решти світу, відбуваються ТАКІ культурологічні заходи “з подачі” МЗС України та під егідою Посольства України в Греції.

Звичайно, все це відбувається, як і все решта, тільки через те, що ми (Україна) продовжуємо жити за Радянського Союзу. Що РФ як “достойній” спадкоємиці СРСР вдалося відвернути людей від Бога, покалічити цілі покоління, перетворити їх на рабів без волі, думки і віри. Їй і зараз вдається тримати мільйони своїх людей в голоді, алкоголізмі і, основне, в страсі, нездатності до протидії. Століттями відпрацьована репресивна система шпигунів і нелюдів, для яких людське життя не має жодної ваги.

Якщо ви побачите, кому в Україні належать засоби масової інформації, ви зрозумієте, що в “незалежній” українській державі окрім російської пропаганди український пересічний глядач не отримує майже жодної альтернативної інформації.

images_1

Ця нерівна боротьба триває. Для Українського Народу безпосередньо. Щодня ллється саме його кров. Для Європи та іншого світу опосередковано. Але якщо світ не підтримає Україну, прийде і його черга.

З вірою в людство та зневагою до нелюдів,

Галина Маслюк.

Advertisements